Вирішила погодка з нас пожартувати. Ще вчора світило таке гарне по-справжньому весняне сонце, а сьогодні йде дощ. Більш того, коли я виходила на роботу, він навіть перетворився на мокрий сніг. Не бажаючи змокнути, я вирішила під'їхати на роботу тролейбусом, хоча пішки мені йти не так вже й довго і я зазвичай хожу пішки. Тролейбуса мені довелося чекати недовго і я вирішила, що мені пощастило. Але коли на перехресті він раптом різко загальмував і всі, хто їхав у ньому похилилися на 45 градусів..., подумала, що краще мені було все ж таки йти пішки. Тоді, принаймні, ніхто б не вдарив мене ліктем по ребрах. Розумію, що ненавмисне, але менш боляче від цього не стало. Додому однозначно піду пішки, якою б не стала погода до вечора - годі з мене травматизму на сьогодні