Продовжуємо мандрувати містами Західної України :) Думка відвідати Тернопіль з’явилася у мене ще напередодні травневих свят. Але тоді одна моя подруга, якій довелося побувати у тому місті буквально за тиждень до того, як я озвучила свій намір поїхати в Тернопіль, відмовила мене від цієї поїздки, посилаючись на те, що там, мовляв, нема на що дивитися. Згодом ще одна моя подруга порадила все ж таки відвідати Тернопіль, але трохи згодом, коли вже потеплішає. Отже, я вирішила, що колись таки поїду, але коли саме – ще не знала, відкладаючи поїздку на невизначений термін. Останній відгук, який я почула про Тернопіль минулого тижня, був схвальний і тоді я вирішила: що б хто не казав мені про це місто надалі – все одно поїду. Адже краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Ми сіли у поїзд і за дві години вже були на місці призначення. Тернопіль зустрів нас мінливою хмарністю і у першій половині дня на небо декілька разів набігали хмари, з яких здавалося, ось-ось піде дощ. А у другій половині дня сонце все-таки перемогло і я навіть встигла добряче загоріти. Одне з найпривабливіших місць Тернополя – це їхнє озеро. Принаймні, на мій погляд. Навколо нього з одного боку розміщено багато химерних кам’яних фігур. А ще вздовж узбережжя є лавочки, так що відпочиваючим є де присісти. Біля озера знаходиться найстаріша (як мені сказали) церква Тернополя, а ще неподалік – замок. На території самого міста – він єдиний, а взагалі у Тернопільській області їх налічується близько двадцяти. Від замку до озера спускається оригінальний фонтан-водоспад і якщо дивитися на нього зверху вниз, складається враження, що бачиш перед собою Потьомкінські сходи. Центр міста схожий на велетенський квітник. Таки права була Лєна, яка радила мені їхати туди пізніше, коли буде тепліше і коли квітнутимуть квіти. Особливо ефектно виглядає різнобарвна клумба з кактусом посередині. Вишуканою архітектурною спорудою, яка прикрашає серце Тернополя, є театр. Дороги місцями вимощені бруківкою (що характерно для Західної України). Дуже затишний у місті Тернополі парк. Він буяє зеленню і ця зелень у поєднанні з фонтаном пом’якшує спеку в літню пору. Він є чудовим місцем відпочинку і для молоді, і для людей старшого віку, що приходять туди на прогулянку з онучатами. Подорож наша була недовгою, проте залишила по собі масу приємних емоцій. Дуже корисно інколи вирватися зі звичного оточення і побачити та відчути щось нове. Кожного разу, коли закінчується чергова моя мандрівка, хочеться вірити в те, що вона була не останньою і що колись знову потраплю до того міста. Те саме я можу сказати і про Тернопіль. А поки що – вже вкотре переглядаю фото, зроблені у цьому місті. :)))